в означеннях
Тлумачення, значення слова «скребачка»:

СКРЕБА́ЧКА, и, жін.

1. Знаряддя у вигляді гострої лопатки для зшкрібання чого-небудь. Прибирання 8 верстата дрібної стружки і пилу виконується за допомогою щітки, скребачки або ганчірки (Фрезерна справа.., 1957, 236); Скребачками і садовими щітками очищають дерева від лишаїв, моху і відмерлої кори (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 451);
//  Лопата на довгому держалні для зчищання льоду, бруду і т. ін. Словами криги не зрубаєш. Треба брати в руки ломи, скребачки, лопати і негайно очистити від льоду вулиці і тротуари (Вечірній Київ, 21.I 1963, 1).

2. Великий ківш з гострим краєм для зачерпування ґрунту або яких-небудь сипких матеріалів. Транспортер підхоплює дерев'яними скребачками гній і виносить його за межі приміщення (Радянська Україна, 24.V 1962, 2).

3. Пристрій в конвейєрах, що пересуває насипний вантаж. Контурна скребачка.

4. Металева пластинка, прикріплена біля входу у приміщення для зчищання бруду з взуття. Перед входом у курник роблять скребачки для очищення взуття від бруду (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 128).

5. архл., рідко. Те саме, що скребло 1. Відколюючи від кремінного куска гострі трикутні пластини, людина навчилася виготовляти кам'яні гостронаконечники та скребачки (Історія СРСР, I, 1957, 4).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 313.

Коментарі (0)