в означеннях
Тлумачення, значення слова «скричати»:

СКРИЧАТИ, чу, чиш, док., розм. Те саме, що закричати 1—3. Вона мене як схопить за шию обіруч!.. Руки холодні, як гадюки. Хочу скричати, — дух мені захопило (Марко Вовчок, I, 1955, 109); «Михасю!» скричала жінка... (Володимир Сосюра, II, 1958, 440); Сіла собі [баба] на дорозі та й їсть, що аж за вухами тріщить. Надійшли люди та скричали на бабу (Україна сміється, I, 1960, 122).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 321.

Коментарі (0)