СКРИВАТИ, аю, аєш, недок., СКРИТИ, скрию, скриєш, док., перех., розм.
1. Поміщати кого-небудь у потайному місці, щоб не побачив хтось сторонній; ховати. Йван, хоч брав від неї заплату, то не тільки не повідомляв її, але надто ще скривав у себе в хаті перед нею її чоловіка (Лесь Мартович, Тв., 1954, 263); — Так я дезертирів скриваю? А ось ходім, я дідів скличу, вони з тобою поговорять (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 323).
2. Не давати можливості іншим помітити, виявити що-небудь; приховувати. Він почув, що його стара антипатія до сього чоловіка збільшилася, і не завдавав собі праці скривати се (Іван Франко, VII, 1951, 259); Я тим часом розглядала книжку і дедалі все менше могла скрити від круглих очей антикварія, що справді «оцінила» її (Леся Українка, III, 1952, 741); Йосип припав до столу, щоб скрити своє заплакане лице (Панас Мирний, IV, 1955, 52).
3. тільки 3 ос. Робити кого-, що-небудь непомітним,
недоступним для зору; заслоняти, закривати. Указав
лаку за на другу блакитну портьєру, що непримітно
скривала вхід у боковій стіні (Панас Мирний, III, 1954, 276);
На плечах мав поводар 3 олтаря покров барвистий,
Що служив за плащ у нього І скривав ножі й пістолі
(Леся Українка, IV, 1954, 136);
// Робити що-небудь (властивість,
якість і т. ін.) менш помітним, очевидним. Її
струнка фігура зігнулась од напруги, як тугий лук,
а фантастичний синій плащ і червона спідниця не могли
скрити міцних форм молодого тіла (Михайло Коцюбинський, I, 1955,
368).
4. Не говорити, не розповідати комусь про що-небудь, приховувати щось. Не дав [Славко] по собі пізнати, що говорить неправду... Умів на славу скривати свої таємниці перед людьми (Лесь Мартович, Тв., 1954, 300); Тепер, коли вони лишились самі, без людей.. та намагались скрити в розмові один від одного свої думки і свій неспокій, тривога зростала, збиралась круг них, немов гримлячий газ (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 169).
5. рідко. Накривати чим-небудь.
♦ Скривати (скрити) молоду, етн., заст. — одягати
на голову молодої головний убір заміжньої жінки.
Ввесь батюшчин двір був сповнений народом, бо в той
час заразом привели скривать усіх молодих з села
(Нечуй-Левицький, II, 1956, 182).