в означеннях
Тлумачення, значення слова «скривавлений»:

СКРИВА́ВЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до скривавити. [Орфей:] Мені самому казкою здається, що руки сі, скривавлені від праці, колись могли перебирати струни (Леся Українка, I, 1951, 446); Похапцем пошукав [граф] у гаманці й мовчки ткнув хлопцеві в його скривавлені собачими зубами пальці три карбованці (Олесь Донченко, III, 1956, 52);  * Образно. Схід був скривавлений світанком, і море вгамувалося (Натан Рибак, Що сталося.., 1947, 166).

2. у знач. прикм. Залитий, покритий, замазаний, забризканий кров'ю. Раду поспішився вкинути у вогонь скривавлену.. одежу (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 376); Лежала [дівчина] скривавлена, нерухома, може, навіть мертва, на трупі батька (Іван Франко, VI, 1951, 159); Стояв [офіцер] осторонь і долонею витирав скривавлене обличчя (Андрій Головко, II, 1957, 458); Вийшла бабуся на дорогу, підняла скривавленого гусака (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 60);  * Образно. Тривожний, скривавлений, голодний відходив у безвість 1919 рік (Володимир Гжицький, Вел. надії, 1963, 6); Скривавлений день на дорогах лягає, І вечір дозорцем встає мовчазним (Леонід Первомайський, II, 1958, 299).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 316.

Коментарі (0)