в означеннях
Тлумачення, значення слова «скривдити»:

СКРИВДИТИ, джу, диш, перех., док.

1. Док. до кривдити. Вже як менший брат чим її скривдить, так Галя й словечка не зможе вимовити і втече од усіх (Марко Вовчок, I, 1955, 288); Ми справді трохи скривдили його (Іван Франко, IV, 1950, 22); Стало їй солодко, що в неї з'явився в рідному домі захисник, який не дасть її скривдити (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 342); Насміхатися з нього, скривдити його ніхто не наважується (Олесь Гончар, III, 1959, 55). Він навіть не уявляв собі, як це можна скривдити дівчину, щоб потім гіркі сльози ковтала, дорікаючи за обман та наругу (Андрій Головко, II, 1957, 514).

2. перев. чим, розм. Наділити чим-небудь у недостатній мірі або наділити чимсь поганим, позбавити чогось. [Горпина:] Мене бог не скривдив кумами. Хвалити богау не цураються мене простої (Нечуй-Левицький, II, 1956, 501); Підходить парубійко, ростом бог не скривдив (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 110); Її сестрички мають те, в чому її так скривдила природа: вроду (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 103).

3. рідко. Порушити вірність чому-небудь. Хай нагада себе в цім слові Здавен прихильний вам піїт: — Не скривдив він святій любові І пориванням давніх літі (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 43); Тільки третій із легінів, Що його Пігул відзначив, Тільки цей надій не скривдив, Хлопець рицарської вдачі (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 45).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 317.

Коментарі (0)