в означеннях
Тлумачення, значення слова «скривлений»:

СКРИ́ВЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до скривити. Відскочив [жандар] і побачив нове обличчя, скривлене гнівом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 205); Серце розривається від болю, коли згадаєш скривлене короткою гримасою обличчя Коваля (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 233).

2. у знач. прикм. Який має неприродний вигляд, характеризується несиметричністю і виражає незадоволення, презирство або біль. У вікні замаячив жіночий очіпок, у другому скривлене заплакане лице дитини (Панас Мирний, IV, 1955, 194); Пригадався чомусь Кирилові батько. Лисий, з сивим волоссям на затилку [потилиці], з порепаними руками і все скривлений, ніби його щось боліло (Мирослав Ірчан, II, 1958, 87).

3. у знач. прикм. Непрямий, нерівний, вигнутий. Сильно хряпнувши дверима, вона густо застукала в коридорі оголеними дерев'яшками скривлених закаблуків (Григорій Епік, Тв., 1958, 430); Розставив [Дем'ян Кізка] дугою скривлені ноги (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 40);
//  Перекошений. Матвій Чумак.. підійшов до хати і постукав у маленьке, скривлене віконце (Іван Микитенко, II, 1957, 309);
//  Покручений. Парубок ступає крок вперед, а назустріч йому по скривленій доріжці між хрестами виходить якась постать (Михайло Стельмах, II, 1962, 341).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 317.

Коментарі (0)