в означеннях
Тлумачення, значення слова «скучно»:

СКУЧНО.

1. Присл. до скучний. Масницю провели ми доволі скучно (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 428); Наталя стиха скаржилася, що їй жити важко у княгині, скучно (Степан Васильченко, II, 1959, 57).

2. у знач. присудк. сл., кому і без додатка. Про почуття нудьги, туги, яке охоплює кого-небудь. — Ти чудний чоловік, — все тебе нудьга бере, а мені ніколи не буває скучно (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 45); Сергієві скучно було їхати самому (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 142); Дуже скучно за домом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 266).

3. у знач. присудк. сл. Про відчуття нудьги, яка панує де-небудь. У нас.. на святки було скучно, бо була дуже погана погода (Леся Українка, V, 1956, 6); Ми цілим гуртом пішли на вечір до відомого астронома Мейєра,.. скучно було так, що гинули мухи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 334).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 339.

Коментарі (0)