в означеннях
Тлумачення, значення слова «скудовчений»:

СКУДО́ВЧЕНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до скудовчити. Він понурив очі в землю, — довге чорне волосся, скудовчене від запеклої крові, звисало йому на очі (Іван Франко, IV, 1950, 468).

2. у знач. прикм. Скуйовджений, сплутаний (про волосся, шерсть і т. ін.);
//  із скуйовдженим, сплутаним волоссям, шерстю і т. ін. Почулися якісь крики, і скудовчений, задиханий чоловік вибіг наперед, репетуючи (Борис Грінченко, II, 1963, 304).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 332.

Коментарі (0)