Словник української мови

СКУПАТИСЯ, аюся, аєшся. Док. до купатися. Виспавшись добре в холодку, він скупався в Росі, по полуднував і пішов у млин (Нечуй-Левицький, II, 1956, 307); Кудлатий пес, що має титул Лорда, Скупався й вивалявся у піску (Максим Рильський, II, 1960, 82); [Пелагія:] Може, хоч скупаєшся? Водичка гаряченька є. [Юля:] Дякую. З охотою (Захар Мороз, П'єси, 1959, 211);  * Образно. Молода струнка яворина.. високо сягає рябеньким стовбуром, щоб зеленим верховіттям осміхнутись до блакитного неба, скупатись у золотому промінні (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 35).
♦ Скупатися в (у) крові — вчинити багато вбивств; бути винним у вбивстві багатьох людей. [Голос покликача:] Відпущеник Нартал сказав, що він не хоче знати Риму, що він би хтів скупатись в римській крові, за теє суд його позбавив слова (Леся Українка, II, 1951, 528).