СКВАПНО. Присл. до сквапний. Вбігла Гафійка, сквапно ховаючи щось за пазуху (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 11); Він курив жадібно і сквапно (Юрій Смолич, I, 1947, 51); Біля дівчат походжає найстарша робітниця, вона настановлена, щоб глядіти.., аби робота йшла сквапно та справно (Леся Українка, III, 1952, 491).