в означеннях
Тлумачення, значення слова «скибка»:

СКИ́БКА, и, жін.

1. Те саме, що скиба 2. Йому хотілось їсти. Він сів за стіл, відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 28); Коли караван з'являвся в свято, Шевченко хапав олівці, ішов з фортеці на цілий день із скибкою хліба і штовхався на міняльному дворі, милуючись соковитими барвами східного одягу (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 180); [Шалімов:] Дайте мені яблука. [Хламушка:] Почекай, я зараз очищу. (Чистить і дає йому скибку) (Іван Кочерга, II, 1956, 459);  * Образно. Тьмяно червоніла скибка молодого місяця (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 340); Високо вгорі пливе золота скибка місяця (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 146).
Відрізана скибка [від хліба] — те саме, що Відрізана скиба [від хліба] (див. скиба). [Хивря:] Тільки оце і дитини осталось, що Любка. Векла вже відрізана скибка від хліба (Українські поети-романтики.., 1968, 474); Доньки — одрізані скибки — повиходили заміж, осіли на власнім хазяйстві (Юрій Яновський, Мир, 1956, 132).

2. Те саме, що скиба 1. Плуг повзе повз борозну, чересло одбатувало скибку чорної пахучої землі (Андрій Головко, II, 1957, 23); Нам вчулося, як шумить отакий плуг, перерізаючи полинь та тирсу і кладучи полицею довгу скибку (Юрій Яновський, V, 1959, 127); Велике щастя — латочка землі!.. Крутиться оден з одним на своїй скибці, а сам ходить чорний, як земля... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 8); — Революція ж зразу нас із моря темної простоти людьми зробила. Без неї ніхто б нам ані життя, ані скибки землі не дав би (Михайло Стельмах, II, 1962, 177).

3. Зменш. до скиба. Ой ори, ори, синку, дрібненьку скибку (Словник Грінченка); Осінь матусі їсти несе: Борщик у горщику, кашка у жменьці, скибка у пазусі, грушки в хвартушку (Павло Тичина, I, 1957, 98).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 261.

Коментарі (0)