СКИРТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Укладати в скирти сіно, солому або необмолочені снопи хліба для зберігання просто неба. На колгоспний тік ввозять снопи і скиртують (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 34); — Перша бригада краща?! Звичайно, буде краща, коли я своєю бригадою йому й косив, і в'язав, і скиртував! (Остап Вишня, I, 1956, 366); — Правда на боці Чухрая. Не можна було скиртувати вологе сіно (Семен Журахович, Вел. розмова, 1955, 40); * Образно. — Все скиртуємо папірці. А коли ж молотити будемо? — говорив тоді Денис Панасович кореспондентові (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 579).