СКИСАТИ, аю, аєш, недок., СКИСНУТИ, ну, неш; мин. ч. скис, ла, ло і скиснув, нула, ло; док.
1. тільки 3 ос. Ставати кислим унаслідок бродіння; прокисати. Досить додати трохи срібла до молока і воно не скисатиме протягом 4—5 днів (Хлібороб України, 5, 1966, 47); — Ласощ кисне.. Скис і ваш мед, еге? (Марко Вовчок, VI, 1956, 268); Вони так злякалися вибуху, що поспішили виламати в бочці днище, — чим морочитися з тим молодим вином, доглядати його, поки перешумує, — хай краще воно скисне! (Петро Колесник, Терен.., 1959, 358); * Образно. Параска переконувала флегматичну Івгу, що тій пора заміж, бо скисне (Юрій Яновський, Мир, 1956, 288).
2. перен., розм. Втрачати бадьорість, ставати млявим,
бездіяльним, сумним; занепадати духом. Втративши
аудиторію, Роман Петрович швидко, просто на очах,
в'яне і скисає (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 20); Пиши мені хоч
по кілька слів щодня, а то я забуду свою обіцянку
держати себе в руках і зовсім скисну (Михайло Коцюбинський, III, 1956,
179); Вона вміла.. таке сказати, від чого миттю скис
би й не такий селюк, як наш коваль Михайлик (Олександр Ільченко,
Козацькому роду.., 1958, 344).
♦ Бодай (щоб, нехай і т. ін.) ти (він, вона і т. ін.)
скис (скисла і т. ін.) — уживається для вираження
досади, незадоволення тощо. [Пріська (регоче):]
А бодай ти скис! Отож таке й витіє й виплете (Степан Васильченко,
III, 1960, 89); — Щоб вас парубки цілували! — Ат!
нехай вони скиснуть! не діждуть цілувать нас (Данило Мордовець,
I, 1958, 110).