в означеннях
Тлумачення, значення слова «слабкий»:

СЛАБКИ́Й, а, е.

1. Який має невелику фізичну силу; протилежне сильний. Мотря кинулась до Мелашки та й почала видирати деркача з рук. Мелашка була слабкіша і випустила його (Нечуй-Левицький, II, 1956, 358);
//  В яких немає достатньої сили (про руки, ноги, м'язи і т. ін.). Олена.., схопивши своєю слабкою рукою злодія за чуба, почала бити його (Олександр Довженко, I, 1958, 193); Він стояв обличчям до моря, гойдався на слабких, мов не своїх ногах (Дмитро Ткач, Жди.., 1959, 26); Чорна галич посідала На кривих старих ялинах, Важко б'є слабкими крильми (Леся Українка, IV, 1954, 166);
//  Який знесилився, ослаб від хвороби, втоми, голоду і т. ін. Вижив Шакір, та здоров'я до нього не повернулося. Він був такий слабкий, що годинами лежав нерухомо, надсадно кашляв (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 8); Був слабкий [Танасій] від голоду, але про їжу не думав (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 87);
//  Погано розвинений, нездоровий, неміцний. Процент дихнув всією своєю слабкою грудниною (Панас Мирний, III, 1954, 189); Слабкі нерви [Ломицького] потребували мертвого спокою (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 12).

2. Який не відзначається твердістю, стійкістю, вольовим характером. Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся долі? (Леся Українка, I, 1951, 316).

3. Незначний силою, ступенем вияву. Від хвороби обличчя вкрилося слабким плямистим рум'янцем (Леся Українка, III, 1952, 698); Шхуну безжалісно кидало з хвилі на хвилю навіть при слабкому вітрі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 272);
//  Неяскравий, тьмяний. Крізь два маленькі віконця на лівій стіні, наполовину заліплені папером, вривається слабке, рожеве вечірнє світло (Леся Українка, IV, 1954, 211); Побачили [бійці] перед себе відхилені двері, крізь які пробивалося слабке світло (Олесь Гончар, III, 1959, 254);
//  Неголосний. Чутно з-під дерев над Іорданом слабкий бренькіт струн (Леся Українка, II, 1951, 153); Шофер заграв у ріжок, проте звук його був слабкий (Юрій Смолич, I, 1958, 46);
//  Незначний, малий. Встановлено, що навіть при слабкому засоленні ґрунтів урожай сільськогосподарських культур різко знижується (Хлібороб України, 10, 1969, 13);
//  Ледь помітний, відчутний. Вносять Прісціллу з слабкими ознаками притомності (Леся Українка, II, 1951, 434).

4. Який має невелику потужність, енергію. У виселок нещодавно провели електрику, але напруга була дуже слабка, тьмяно освітлена кімната виглядала незатишно й похмуро (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 181).

5. Недосконалий у художньому відношенні. Переклади його були слабкі художньо (Максим Рильський, IX, 1962, 22).

6. Нетуго натягнутий, загвинчений і т. ін. — У нас вовсім слабкий лівий трос (Олесь Донченко, II, 1956, 90).
Слабка гайка див. гайка.

7. Неміцний, ненасичений. Слабка кислота; Слабкий розчин; Слабкий чай.

8. Нещільний, м'який (про ґрунт, породу і т. ін.). — Вода.. знайшла десь слабкий ґрунт, розмила його і прорвала цю природну греблю (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 114).
Слабке керування, грам. — синтаксичний зв'язок між словами, при якому вибір відмінкової форми пояснюючого слова обумовлюється не підпорядковуючим словом, а змістом висловлювання.
Кишка слабка, рідко — те саме, що Кишка тонка (коротка) (див. кишка); Слабка голова — нерозумна людина. Старовинна мудрість доводить, що на слабкі голови влада впливає погано (Іван Микитенко, II, 1957, 494); Слабка струна (струнка) див. струна, струнка; Слабке місце; Слабка сторона — щось найвразливіше, найдошкульніше у кого-небудь, у чомусь. Я особисто любив бити в мотор, а Швець знав інші слабкі місця німецької черепахи [танка] (Юрій Яновський, I, 1954, 85); Цей мерзотник доти провокував Загайчика, доти щупав його з усіх боків, поки не нащупав слабкого місця (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 479); — Я за включення Цимбала до спортивної команди. У Цимбала є слабкі сторони? Нехай так, але ж у нас ще є майже півтора місяця для підготовки (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 81); Слабкий на утори див. утори.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 341.

Коментарі (0)