в означеннях
Тлумачення, значення слова «слабодухий»:

СЛАБОДУ́ХИЙ, а, е. Те саме, що легкодухий. Якийсь слабодухий Гнат у сім'ї. На людях, у роботі не такий (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 242); Висміюючи суєту і ниття слабодухих, нікому не потрібних, зайвих людей, — «дачників» своєї країни, — він [М. Горький] висловлював надію, що незабаром, завтра, прийдуть якісь інші, сильні, сміливі люди (Павло Тичина, III, 1957, 225);
//  у знач. ім. слабодухий, хого, чол.; слабодуха, хої, жін. Людина із слабою волею. [Ганна:] Ось перед нами малиновий стяг, Що вів нас в битви, виграні Богданом. Сей прапор слабодухі не тримали! (Любомир Дмитерко, Навіки разом, 1950, 129); Ходи по тій землі, де Каменяр ходив, І пий із тих джерел, які його поїли, І знай, він не чекав, що прийде диво з див Для слабодухих, кволих, м'якотілих (Любов Забашта, Вибр., 1958, 43).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 343.

Коментарі (0)