СЛАБУВА́ННЯ, я, сер. Стан за значенням слабувати. — Та ніхто й не навідається до мене.. — А це так справді й було. Усі вже звикли до слабування її. Не вперше, мов (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 81).
СЛАБУВА́ННЯ, я, сер. Стан за значенням слабувати. — Та ніхто й не навідається до мене.. — А це так справді й було. Усі вже звикли до слабування її. Не вперше, мов (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 81).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 344.