в означеннях
Тлумачення, значення слова «слід»:

СЛІД у, чол.

1. Відбиток ноги чи лапи на якій-небудь поверхні. На чистім снігу свіжий слід малої ноги (Панас Мирний, IV, 1955, 305); Вершники спочатку проскакали вздовж берега Орі, де сніг був густо списаний вовчими та лисячими слідами (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 208); Тут, на масному чорноземі, зарясніли сліди копит (Михайло Стельмах, II, 1962, 215); Ступав [гість] важко, але енергійно. На старанно вимитій і натертій до блиску підлозі залишалися сліди його вогких підошов (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 35);
//  Заглибини, смуги і т. ін., що залишаються на якійсь поверхні чи в просторі від переміщення чогось. Скільки разів бачив пан сліди од воза коло цегельні (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 258); Вони виходили в поле. По збляклих тужавих луках перед ними вже пролягли свіжі сліди наших танків і самоходок (Олесь Гончар, III, 1959, 165); По річці — свіжий санний слід (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 519); Проносяться по морю наші торпедні катери, залишаючи за собою довгі піняві сліди (Олександр Довженко, I, 1958, 100); На сході прокотилася зірка, залишивши за собою світлий слід (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 174);  * Образно. Одного разу я озирнувся, бо чув на плечах слід чужих очей, слизький, холодний (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 188). В один слід (у два сліди, в кілька слідів і т. ін.) боронувати (дискувати, продискувати і т. Ін.) — боронувати ріллю, проходячи бороною один, два рази або кілька разів. Після збирання врожаю зеленої маси.. поле зорали болотним плугом і продискували в один слід (Хлібороб України, 11, 1966, 5); Окультивований пар * чотири сліди, розпушений боронами, чистий.. ґрунт не дає випаровуватися волозі, не тріскається (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 259); Слідом за оранкою ріллю дискували в кілька слідів (Соціалістичне тваринництво, 2, 1956, 24).
Бодай слід запав див. западати; Гарячий слід див. гарячий; Замітати (замести) сліди див. замітати; Заплутувати (заплутати) слід (сліди) див. заплутувати; Затирати (затерти) слід (сліди) див. затирати; І слід загув див. загудіти; І слід захолонув (захолов) див. захолонути; І слід пропадає (пропав) див. пропадати; І слід простиг (прохолонув, прохолов, прочах і т. ін.) за ким—чим, чий — не стало видно кого-, чого-небудь; кудись зник хтось, зникло щось. Коли він.. вибіг насеред двору — панича уже і слід простиг (Панас Мирний, IV, 1955, 60); — Насте!.. Насте!.. — озирнувся він, шукаючи очима дівчину. Але Насті і слід простиг (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 107); Отямився [Пляц] тоді, як щось сіпнуло за полу: мацнув рукою за кишеню, а за торбинкою з тютюном вже й слід простиг (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 45); Принесли сніданок, а хворої вже й слід прохолов (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 71); Гетьман звелів.. витягати сховані човни. А тих човнів давно й слід прохолов (Юрій Яновський, II, 1954, 123); Іти (йти) по гарячих слідах — робити щось, не гаючи часу, відразу після того, що відбулося, сталося і т. ін. Революційна епоха вимагала від сатириків, крім всього іншого, ще й надзвичайної оперативності, швидкої реакції. Щоб не відстати від вимог часу, письменники повинні були йти по гаряг чих слідах подій (Радянське літературознавство, 4, 1963, 123); Іти (піти) слідом (по слідах) див. іти, піти; Іти (піти, ступати, ступити і т. ін.) у (в) слід кого, чий, заст. — продовжувати діяльність, спосіб життя тощо кого-небудь із попередників, дотримуючись його ідей, поглядів і т. ін. [Джонатан:] Кому потрібна та краса? [Річард:] Мені і тим, що в слід мій підуть (Леся Українка, III, 1952, 50); Мокрого сліду не залишиться (не зостанеться) — те саме, що Мокрого місця не залишиться (не зостанеться) (див. мокрий). — Ех, якби туди [в Абіссінію] наші льотчики полетіли: Молоков, Водоп'янов, Леваневський! Та від тих фашистів і мокрого сліду не залишилось би! — гаряче вигукнув Віктор (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 59); Не годен у слід ступити; І в слід не вступить хто, що кому, чому, чий — хтось нічого не вартий, щось нічого не варте у порівнянні з ким-, чим-небудь. Він і в слід його не вступить (Номис, 1864, № 105); Що там за сильний ярмарок стає у тому Довгопіллі! Куди нашому! І в слід не вступить (Нечуй-Левицький, I, 1956, 57); Не залишилося (не залишиться) і (й) сліду кого, чого — те саме, що Не зосталося (не зостанеться) й сліду (див. зоставатися); Не знать і сліду див. знати; Не зосталося (не зостанеться) й сліду див. зоставатися; Плутати [свої] сліди див. плутати; По гарячих слідах див. гарячий; По живих слідах див. живий; Позамітати сліди див. позамітати; По свіжих слідах; Свіжими слідами — те саме, що По гарячих слідах (див. гарячий). Ось, брате, справжній тобі випадок по свіжих слідах. Спробуй, зроби з нього яку-небудь драматургічну сценку на злобу дня (Юрій Яновський, I, 1954, 60); Прийти в порожній слід див. порожній; Слід запав див. западати; Слід запався чий — те саме, що Слід запав (див. западати). [Золотницький:] Він туди [на Січ] втік та й слід його запався (Борис Грінченко, II, 1963, 539); Слід у слід — вслід за ким-, чим-небудь, не відстаючи від когось, чогось. Яр збігав круто вниз. Іти доводилося слід у слід — один за одним (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 105); Два автоматники слід у слід ступали за полковником (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 473); Оволодіння літературною майстерністю завжди йде слід у слід і нерозривно з опануванням живим матеріалом (Юрій Смолич, VI, 1959, 220); Топтати слід (сліди) до кого, куди — часто бувати в кого-небудь, десь. — Хай вони [панянки] собі пишаються та морочать, кого знають, а самі будемо слід топтати на кутки. Дівчата там як перемиті (Степан Васильченко, Опов., 1947, 33); Не тобі сліди топтати — Іншого чекаю я до хати. Він от-от повернеться додому З-під завій, переборовши втому (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 32); Тримати слід див. тримати.

2. Подряпина, рубець, пляма і т. ін., залишені чим-небудь; знак від чогось. Тяжко вдарив [Роланд] Тим своїм мечем Дюрандо В скелю, що сліди зостались І по сей день на камінні (Леся Українка, IV, 1954, 140); На щоках виступили червоні сліди пальців (Нечуй-Левицький, II, 1956, 119); На смаглявому обличчі білів кілька ямок — сліди вітряної віспи (Михайло Стельмах, II, 1962, 105); Тимко відвів руку Елдара, і вона шкрябнула ножем по грубці, прописала слід (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 365);
//  Те, що залишилося після кого-, чого-небудь, є ознакою чогось, свідчить про щось. Він поглядає на столик, на розгорнуту книжку, на сліди недавнього материного пробування в гостинній [вітальні] (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 19);
//  Характерний відбиток, який з'явився внаслідок чогось. Ярина сидить бліда, непорушна, з слідами переляку та боротьби на обличчі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 161); Розкохана [Ганна], аж ніби припухла з лиця,.. з тінями під очима, з слідами п'яних безсонних ночей (Олесь Гончар, II, 1959, 254);
//  Наслідок чиєїсь діяльності, якої-небудь події і т. ін. Умерти й сліду не покинуть На обікраденій землі... (Тарас Шевченко, II, 1963, 348); В думці лишився і досі від неї [книжки] слід невидимий (Леся Українка, III, 1952, 742); Перший обов'язок людини: залишати після себе на землі хороший слід — як не дерево, то будинок, як не квіти, то пісню (Валентин Речмедін, Твій побратим, 1962, 13); І знов пішли ліси й лани Чернігівської сторони, Сліди пожарів, битий шлях, Козацькі шати по лісах (Микола Бажан, Роки, 1957, 235); Київська Академія залишила глибокий слід не лише в історії українського народу. В її стінах навчалися представники всіх слов'янських народів, особливо білорусів та росіян (Літературна Україна, 7.V 1971, 3).
Без сліду зникнути (щезнути і т. ін.) — десь подітися, нічого не залишивши після себе. В голові у Соломії розвиднілось. Жах її щез без сліду (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 357); Бульбашки, спливаючи.., танули без сліду (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 254); І (й) сліду не було чого — не існувало ще чого-небудь. Літ за півтори сотні не тільки цього палацу, а й самих Пісок і сліду не було (Панас Мирний, I, 1949, 178); І (й) сліду нема (немає, не стало) кого, чого — зовсім зник хтось, зникло щось. — Та кого ти, чоловіче, питаєш? — Окуня Карпа. — Е-е-е... його вже давно й сліду нема... (Панас Мирний, I, 1949, 131); На другий день рано діти кинулись до пиріжків,.. — пиріжків і сліду немає... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 442); Оглянувся — Галайди немає.. «Де Галайда?» — Максим кличе. І сліду не стало... (Тарас Шевченко, I, 1963, 125); Наводити (навести) на слід див. наводити; Нападати (напасти, натрапляти, натрапити, попадати, попасти і т. ін.) на слід чий — знаходити, виявляти ознаки перебування кого-, чого-небудь. Ой то не сороки скрекотали: То Гза та Кончак на слід Ігорів напали (Панас Мирний, V, 1955, 277); Ні слова не сказав [Терентій] про свою здогадку, бо ще, може, люди нападуть на слід палія (Михайло Стельмах, I, 1962, 462); На третій день повернулися [міліціонери] в район і доповіли начальству, що цигани нагло загубилися серед лісостепу і що на їхні сліди натрапити не вдалося (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 72); Як заходила небезпека, що поліція попадала на слід злодіїв, то вони передавали йому речі на сховок (Лесь Мартович, Тв., 1954, 318); Ні сліду (слідів) — ніякого натяку на присутність, перебування, наявність і т. ін. кого-, чого-небудь. Життя тут [на вершині] ні сліду, Лиш вітер свище (Іван Франко, X, 1954, 380); Ні слідів, ні кінців; хоч де хазяйство не їздить, де не розпитує — нема та й нема, як у воду кане (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 396); Ні сліду думки. І ні словечка... ні півсловечка... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 255); Од садів — ні сліду, і од хат, де квітли ми й росли... (Володимир Сосюра, II, 1958, 482); Носити (нести) на собі сліди чого — мати, зберігати ознаки чого-небудь. Хто б що не робив і як його не робив на користь народові — все то буде носити на собі сліди всесвітнього поступу та розвою (Панас Мирний, V, 1955, 358); Українська поезія середини XIX ст. несла на собі сліди могутнього впливу Тараса Григоровича Шевченка (Вітчизна, 3, 1963, 151); Сліду не лишається (не лишиться) див. лишатися.

3. Те, що уціліло, збереглося від руйнування, нищення, загибелі і т. ін. Збудований колись на кордонах Римської імперії Троянів вал, що сліди його ще й досі тягнуться по степах Придністров'я, навряд чи міг навіть в часи розбудови рівнятися могутністю з цим валом — насипом свіжо вивергнутого з траси каналу ґрунту (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 190); Ліворуч від катрага темніє клуня, а над нею самотніє лісова груша — єдиний слід того, що й у цьому кутку колись шумів ліс (Михайло Стельмах, II, 1962, 33);
//  Рештки чого-небудь на чомусь. В кутку чорна дошка з слідами крейди, в кінці хати стіл (Леся Українка, III, 1952, 572); Павлик прийшов сюди просто з свого сарайчика,.. і на пальцях у нього були сліди фарби (Олесь Донченко, VI, 1957, 49); Вигляд у нього не дуже привабливий; вогонь, вода, сажа, піт — усе лишило сліди на худому обличчі і потріпаному одязі (Юрій Яновський, V, 1959, 169);
//  перев. мн. Залишки того, що минуло, зникло. Стала добре спати і в грудях ніде не болить, значить, останні сліди бронхіту зникли (Леся Українка, V, 1956, 409); Смугляве, з орлиним носом обличчя іноземця ще зберігало сліди колишньої вроди (Олесь Гончар, III, 1959, 226);  * У порівняннях. На рідких голих місцях вже блищали іскорки солі, наче слід останнього приморозку (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 114).

4. заст. Земля, пісок і т. ін. з того місця, де ступала чиясь нога. Почепила [Явдоха] їй на шию капшучок, а в тім капшучці жаб'яча задня права лапка, та з неї ж пересушене серце.. та Микитиного сліду трохи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 205).
Проклинати слід кого, чий — проклинати кого-небудь. Щовечора Василина проклинала слід Ястшембського й щовечора виходила вона на греблю виглядати його (Нечуй-Левицький, II, 1956, 80).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 355.

Коментарі (0)

Рими України: словник рим

СЛІД 2, присудк. сл., також з інфін. Треба, необхідно, потрібно, варто. [Любов:] Читала все, що під руку попадало..! [Орест:] Так і слід. Літературу, як і життя, треба знати з усіх боків (Леся Українка, II, 1951, 22); Іти їм слід було швидше, щоб до того, як завидніє, прибитися до рибальських лісів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 433); Народну творчість, як і всю культуру взагалі, слід розглядати в зв'язку з історією суспільства (Максим Рильський, III, 1956, 142);
//  Личить, годиться. — І воно так слід добрим людям робити? — призро кинула вона цим питанням у вічі товариству (Панас Мирний, I, 1949, 408); Йому не слід було дивитись, як обряджатимуть матір, і він вийшов надвір (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 277).
 Куди [не] слід — туди, куди [не] можна, [не] дозволено і т. ін. — От і пропав чоловік! — каже Пацюк. — Хай не лізе, куди не слід! — одказав Матня (Панас Мирний, I, 1949, 293); Гримав [дід] на нього, наказував сидіти біля верстата і робити діло, а не тикати свого носа куди не слід (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 26); Як слід: а) добре. Пан давно хвалився Остапові, що він його нагородить як слід за вірну службу (Панас Мирний, IV, 1955, 29); Христя сказала: — Та ховайте [гроші] як слід. Бо тепер на ярмарки такі митці з міста наїздять, що незчуєтесь, як і витягнуть (Андрій Головко, II, 1957, 120); Шість місяців від нього не було чути й слова, потім написав, що влаштувався як слід (Іван Сенченко, Опов., 1959, 39); б) як годиться, як належить, як заведено. Задзвонили дзвони. Поховали громадою [козака та дівчину] Як слід, по закону (Тарас Шевченко, I, 1963, 8); [Хуса (до Управителя):] Слухай, Сабо, сьогодні в мене будуть гості з Риму, високі родом гості! То пильнуй, щоб тут усе було як слід (Леся Українка, III, 1952, 146).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 357.

Коментарі (0)