СЛІПОНАРО́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Який народився
сліпим;
// у знач. ім. сліпонароджені, них, мн. (одн.
сліпонароджений, ного, чол.; сліпонароджена, ної, жін.). Люди
або тварини, які народилися сліпими.
перен. Те саме, що сліпий 2.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 363.