в означеннях
Тлумачення, значення слова «слізний»:

СЛІ́ЗНИЙ, а, е.

1. анат. Стос. до виділення сліз. Слізні залози; Слізний канал; Слізний мішок.

2. Стос. до сльози. Де плаче сестричка — слізная криничка (Словник Грінченка); По запалих щоках [брата] текли сльози й ховалися у вусах. Стояв, не помічав тієї пекучої слізної живиці (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 14);
//  перен. Пов'язаний із стражданнями, горем і т. ін. Не буде милості від неба, То ж волю нашу в слізну путь Пани на торжище ведуть (Андрій Малишко, Народження.., 1939, 66).

3. Повний сліз (про очі). Тато сивий одхилив дочку од себе і всміхнувсь слізними очима: — Не впізнала батька сивого! (Андрій Головко, I, 1957, 245).

4. Сповнений скарг, прохань і т. ін. і розрахований на те, щоб розчулити кого-небудь, викликати співчуття. Писар написав до консисторії ніби молитву, і молитву дуже слізну, написав і до консисторії і до архієрея разом, мабуть, щоб прошення не потаїли (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 167); Микола написав слізного листа. На далекі Курили. Просився: візьми, тату, буду помічником тобі,.. що завгодно робитиму, аби бути з тобою (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 132);
//  Жалібний (про тон, голос). [Стась (роблено позіхаючи):] Дядю, чого такий слізний тон узяли? Мені здається, що взагалі увесь цей переполох безпідставний (Степан Васильченко, III, 1960, 384); У сінях Віктор почув слізний материн голос і грубий, розгніваний батьків (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 74).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 360.

Коментарі (0)