в означеннях
Тлумачення, значення слова «слякота»:

СЛЯКОТА́, и, СЛЯ́КОТЬ, і, жін., розм., рідко.

1. Те саме, що сльота 1. За туманами, слякотою на село хлинули нові думи (Костянтин Гордієнко, Чужу ниву.., 1947, 145).

2. перен. Про мерзенних, нікчемних, жалюгідних людей. Робітники і селяни нітрохи не заражені сентиментальними ілюзіями панів інтелігентиків, всієї цієї новожизненської та іншої слякоті.. (Ленін, 35, 1973, 190); Рима навіває Голованівському таке: — Ах же, панська ти слякоть, Я навчу тебе плакать (Максим Рильський, III, 1956, 65).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 386.

Коментарі (0)