в означеннях
Тлумачення, значення слова «сльотавий»:

СЛЬОТА́ВИЙ, а, е. Сирий, з дощем або мокрим снігом, з багном на землі. Вже вечоріло. Забиралося на сльотаву, погану ніч (Іван Франко, V, 1951, 211); Згасав похмурий, сльотавий день (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 254); Сльотавої осені поетеса їздила кіньми в гості до приятельки (Вітчизна, 2, 1971, 162); Там [у місті] хати — одна на одній сидять, а людей — як лободи у сльотаве літо (Казки Буковини. Казки Верховини, 1968, 9).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 390.

Коментарі (0)