в означеннях
Тлумачення, значення слова «слюдяний»:

СЛЮДЯНИ́Й, а, е.

1. Прикм. до слюда. Ми не знаємо ніякої реакції (у природі та в лабораторії), при якій алюмосилікати з хлоритовим ядром безпосередньо переходять в алюмосилікати з слюдяним ядром чи навпаки (Володимир Вернадський, Вибрані праці, 1969, 39);
//  Який містить слюду. Іноді в пісковиках, поряд з зернами кварцу, зустрічаються й інші мінерали, якщо каолін, то — це каоліновий пісковик, а коли в пісковику є слюда, то — слюдяний пісковик і т. д. (Курс загальної геології, 1947, 69);
//  Зробл. із слюди; вигот. із використанням слюди. В радіотехніці застосовуються слюдяні конденсатори (Курс фізики, III, 1956, 44); Чумак сів обережно на лаву під слюдяним віконцем (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 176); Олексій запустив руку в спідню кишеню свого плаща і дістав звідти коричневий слюдяний футляр (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 55);
//  Який виготовляє вироби із слюди або з використанням слюди. Ленінградська слюдяна фабрика.

2. Який нагадує слюду, схожий на слюду (блиском, прозорістю, шаруватістю і т. ін.). Слюдяними плівками намерзав уздовж берегів перший лід (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 156); Минула ще добра година, доки відлетів останній шершень. Затихли дзижчання і шелест слюдяних крилець (Олесь Донченко, V, 1957, 80); Телятко, зробивши своє нехитре діло, зацокотіло слюдяними копитечками по долівці, дитячими очима вставилося на вогонь (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 507).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 385.

Коментарі (0)