в означеннях
Тлумачення, значення слова «слобідка»:

СЛОБІ́ДКА, и, жін.

1. Частина міста, квартал, що зберіг історичну назву за професією, національністю і т. ін. людей, які жили колись там. Ми зустрілися з ним на березі Азовського моря — поблизу Матроської слобідки під Маріуполем (Юрій Смолич, VI, 1959, 11); На Монастирській слобідці без суду, без слідства, за саму лише підозру в зв'язках з більшовицьким підпіллям було розстріляно групу старих матросів та робітників (Олесь Гончар, II, 1959, 35).

2. Те саме, що слобода 2. Йде попереду Марко, а за ним ідуть хлопці з слобідки (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 124); Ой на горці, на пригорці, Там стояла та слобідка (Українські народні пісні, 1, 1964, 61); Тая Довбущуківка — була то слобідка, зложена з чотирьох хаток (Іван Франко, VIII, 1952, 147).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 365.

Коментарі (0)