в означеннях
Тлумачення, значення слова «слобода»:

СЛОБОДА́, и, жін.

1. іст. Поселення в Київській Русі, на Україні і в Росії в XI—XVIII ст., жителі яких тимчасово звільнялися від феодальних повинностей і податків. По обидва боки яру і прилеглих балках розташувалася старовинна слобода Яремин Кут, що дістали собі назву від якогось Яреми, козака-запорожця, першого новосельця цієї місцевості (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 11);
//  Частина міста, квартал, де жили люди однієї професії, національності і т. ін. За містом були слободи, а на захід — Біскупичі й козацькі курені (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 166); Подався [Омелької від царевого двору до своїх: до гончаря Шумила Жданова, в Гончарську слободу (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 579); У Москві Петро [І] часто бував у Німецькій слободі, серед іноземців, які оселилися в Росії (Історія СРСР, II, 1957, 8).

2. Велике село, селище. Була у нас сусідка — удова Пилипиха: господиня на всю слободу. Яка хата, які городи, садок, скільки поля, степу, і баштан, і пасіка, і млин — чого вже не було там! (Марко Вовчок, I, 1955, 183); Ніч така зоряна, голуба і прозора. По всій слободі там-там співає молодь. Під тинами гомонять чоловіки (Андрій Головко, II, 1957, 233);
//  Відокремлена частина великого села.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 365.

Коментарі (0)