в означеннях
Тлумачення, значення слова «словесність»:

СЛОВЕ́СНІСТЬ, ності, жін.

1. заст. Художня література та усна народна творчість, а також сукупність творів літератури й фольклору якогось народу. Національна формою, словесність наша, і писана й усна, в інтернаціональною за своїм вмістом, за своїми тенденціями (Максим Рильський, III, 1955, 166); Усна словесність відтворила улюблені народні образи сміливої, волелюбної, гордої людини, вірної своїй батьківщині й національним традиціям (Радянське літературознавство, 3, 1971, 24).

2. заст. Філологічні науки (лінгвістика, стилістика, літературознавство і т. ін.). Він оце тільки повернувся з університету після урочистого річного акту. Як ректорові й професору російської словесності, йому довелося виступити з великою промовою (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 227); В 1915 р. він захистив дисертацію на вчений ступінь магістра арабської словесності (Видатні вітчизняні географи.., 1954, 136);
//  Дисципліна, предмет у дореволюційній середній школі, яка давала систематичні знання з літератури. В Чернігівській гімназії його учителем словесності був Леонід Іванович Глібов, байки якого Косач знав майже всі напам'ять (Микола Олійник, Леся, 1960, 11).

3. Назва філологічних дисциплін у сучасній школі. Словесність поміж інших шкільних дисциплін мусить перебувати в найближчих стосунках з мистецтвом кіно (Літературна Україна, 6.VIII 1965, 2).

4. заст., розм. Усні заняття з солдатами дореволюційної російської армії, на яких вивчали військові статути. Він жив подвійним життям. Одне було у всіх на очах: на плацу, в смердючій і гамірливій казармі, на солдатській «словесності». Але було у нього ще інше, таємне й глибоке життя, про яке могли здогадуватися лише друзі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 124); В одному з приміщень [казарми] якийсь підрозділ розташувався на заняттях «словесністю». Саранчук трохи постояв, послухав і одійшов (Андрій Головко, II, 1957, 450).

5. заст., розм. Усне повідомлення, переказ. Та од вас ні письма не перечуєш, ні словесності не перекажеш (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 366.

Коментарі (0)