в означеннях
Тлумачення, значення слова «слововжиток»:

СЛОВОВЖИ́ТОК, тку, чол. Те саме, що слововживання. Традиційна книжна літературна мова [на кінець XVII ст.], як і раніше, не мала єдиних, упорядкованих правил, що регулювали б її граматичні норми і слововжиток з урахуванням змін, які сталися під впливом народної мови (Курс історії української літературної мови, I, 1958, 109); Етюд — це передусім чіткість думки, стрункість викладу. Невеликий розмір вимагає найвиразнішої образної мови, бездоганного слововжитку (Літературна Україна, 18.VI 1965, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 372.

Коментарі (0)