в означеннях
Тлумачення, значення слова «слуга»:

СЛУГА́, и, чол. і жін.

1. У поміщицькому та буржуазному побуті — людина для особистих послуг у домі. Марта Кирилівна сиділа на канапі, закинувши ногу на ногу, й думу думала. Слуга приніс самовар, поставив на столі (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 55); — Вибачайте, що лишаю вас на самоті... У мене слуг немає — я все сам (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 254); — Як тільки вийде гуляти дівчина, слуги її ні на крок не відпускають, бо наказав вельможа (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 221);  * У порівняннях. Шестірний кинувся, наче слуга, розч іняти двері Петрові Петровичеві (Панас Мирний, I, 1954, 336);
//  тільки ж. Жінка, що прислуговує в домі. Стала вона жалкуватись: — Що мені робити? Нема слуги! Чи не дасте ви мені яку з ваших? (Марко Вовчок, I, 1955, 259); Кликнули слугу Йосипенкову, зажовклу, захарчовану дівчину (Панас Мирний, IV, 1955, 199);
//  заст. Озброєні люди, що перебувають на службі у кого-небудь. Їде значний чоловік у кованому возі.. Слуги їдуть кінно округ воза (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 174); По дорозі, перед голубим ридваном шестернею, що в ньому пан Пампушка-Стародупський їхав, оточений не тільки кріпаками, а й найманими слугами, а й кінними джурами та лейстровим козацтвом, попід ногами в зміїстих скакунів раз по раз шастали сайгаки чи лисиці (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 10);
//  тільки ч. Лакей у ресторані, готелі і т. ін. Він зайшов в гостиницю і довідався од слуг, що Каралаєва взяла номер на другому поверсі (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 51); — Ти не ходи в кав'ярню.. Він [хазяїн] каже: мені не треба такого слуги. Рустем гяур, невірний... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 161);
//  перен. Людина, яка завжди готова виконувати чиєсь бажання, волю і т. ін. Черниці уклоняються. [Голоси:] Буде, матушко, по глаголові твоєму. Ти наша мати — ми твої слуги (Панас Мирний, V, 1955, 75).
 Ваш (твій) покірний слуга, заст. — форма ввічливого закінчення листів. З пошаною зостаюсь Ваш покірний слуга (Михайло Драгоманов, II, 1970, 553).

2. Людина, яка служить кому-, чому-небудь, захищає чиїсь інтереси. Не втягувати армію в політику — це лозунг лицемірних слуг буржуазії і царизму.. (Ленін, 12, 1970, 104); [Жандарм:] Вимені не смієте стиду робити. Я цісарський слуга (Іван Франко, IX, 1952, 125); [Нартал (вибігає):] Де зброя? Гей, Руфіне! боронімось! [Руфін:] Я зброї не здійму на слуг закону (Леся Українка, II, 1951, 423);  * Образно. Поет любить слово. Але він — не слуга слова, він — його володар (Максим Рильський, III, 1956, 72);
//  Людина, яка працює в ім'я кого-, чого-небудь, віддана комусь, чомусь. Партія вчить митців бути відданими слугами народу і полум'яними співцями його великих звершень (Комуніст України, 7, 1961, 6).
 Божий (господній, христовий) слуга — представник духовенства. О. Василь боронив свої права і йшов війною на Раїсу, обертаючись раптом з слуги божого в слугу Марса (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 321); [Гаврило:] Ідіть у фортецю і не забувайте, що сказав вам смиренний божий слуга, полковий дяк Гаврило (Олександр Корнійчук, I, 1955, 219); [Матушка гуменя:] Жду я від неї вірної господньої слуги, справної черниці (Панас Мирний, V, 1955, 83); [Єпископ:] В такому стані взять його не можу, (До диякона). Беру тебе, слуго христовий (Леся Українка, II, 1951, 499).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 376.

Коментарі (0)