в означеннях
Тлумачення, значення слова «слухатися»:

СЛУХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.

1. Дотримуватися чиїх-небудь порад, прохань, повчань. [Ївга:] Якби ж то усі доброго розуму слухалися, то й дурних би та нещасних на світі не було... (Панас Мирний, V, 1955, 235); — От завжди так, — не слухаєшся, бігаєш, куди непотрібно, поки захоруєш, а потім возися з тобою! (Леся Українка, III, 1952, 635); Марійка в усьому слухалась бабусі, та була нею дуже задоволена (Юрій Збанацький, Старший брат, 1952, 83).

2. Коритися кому-, чому-небудь, виконувати чиїсь накази, розпорядження і т. ін.. Заставляли бігати за скотом, за лошатами. Не слухався — били (Панас Мирний, IV, 1955, 169); — Звольте, друже мій, слухатися команди, — по-дружньому посварився на нього Бутаков (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 258);
//  перев. із запереч. не. Підкорятися кому-, чому-небудь, слухняно діяти (про керовані механізми, предмети або частини тіла). [Кобзар:] А поможи мені, синашу, кобзу пересунути, а то старий уже став, руки не слухаються... (Борис Грінченко, II, 1963, 550); Трактор його ніяк не хотів слухатись і, виписуючи по майдану п'яні зигзаги, прямував кудись у степ навмання (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 188); Лопата вислизає з рук, не слухається, на долонях роз'ятрилися рани-мозолі (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 243); За розміром утворюваної хвилі «ракета» набагато поступається перед річковим трамваєм. Судно добре слухається стерна (Наука і життя, 4, 1967, 27).
Ноги не слухаються див. нога.

3. тільки 1 ос. слухаюсь. Те саме, що слухати 8. — Іванов! розпорядися, щоб стражники кругом двір і хату оточили і нікого звідси не випускали! — наказав пан становий жандареві. — Слухаюсь! — одказав той (Панас Мирний, IV, 1955, 370); — Пустити! — наказав Боженко. — Слухаюсь, — таращанець вирівнявсь у сідлі, збираючись летіти з наказом (Олександр Довженко, I, 1958, 168).

4. Пас. до слухати 1—4.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 383.

Коментарі (0)