в означеннях
Тлумачення, значення слова «служака»:

СЛУЖА́КА, и, чол., часто у сполуч. із сл. вірний, добрий і т. ін., розм. Досвідчений, сумлінний службовець (перев. про військових). — Він досвідчений і... трохи суворий служака, але ж на ньому тримається весь розпорядок у роті (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 29); Хай думає полковник, що прислали йому служаку, просолілого від тихоокеанських солоних вітрів, пров'яленого всіма прикордонними сонцями (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 267); Лікар був вірний служака Форда (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 154);  * У порівняннях. Вибіг [Крайнюк] знову надвір, та так і бродив між тими бочками до самого ранку, як заправський служака нудної караульної служби (Василь Кучер, Голод, 1961, 151);
//  зневажл. Розвелася ціла порода пустомолотів, закутих в панцир інструкцій, служак, яких голими руками не візьмеш, з якими треба вміти воювати (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 81).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 377.

Коментарі (0)