в означеннях
Тлумачення, значення слова «службовий»:

СЛУЖБО́ВИЙ, а, е.

1. Стос. до служби (у 2 знач.). Службові обов'язки; Службові справи; Останніми часами я так обтяжений всякою службовою роботою, що не маю часу писати (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 249); До кабінету зайшов Землянський з папкою креслень і службових паперів (Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 155); Ніхто не знав, чому несподівано директор виїхав у службове відрядження (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 37);
//  Призначений для виконання обов'язків по службі. Страшенно важко сидіти в сукняному віцмундирі з тісним крохмальним комірцем, але день буденний, час службовий (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 25); Матрос з'явився раптом одного вечора перед закінченням службового часу, коли в приймальній нікого не було (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 106);
//  Признач. спеціально для носіння на службі (про одяг). З вівтаря вийшов Навроцький — він скинув службовий одяг, залишився в чорній рясі (Іван Микитенко, I, 1957, 291);
//  Який перебуває на службі. З своїм братом службовим.. заводив [Проценко] сміло підхожу річ (Панас Мирний, III, 1954, 190); В. І. Ленін підкреслював необхідність.. організовувати ділові звіти всіх відповідальних службових осіб перед масами робітників і селян (Комуніст України, 1, 1970, 40);
//  у знач. ім. службовий, вого, чол. Те саме, що службовець. Чутка про маєток у тридцять тисяч не давала нікому покою. Про його балакали й полупанки, і панки, і службові, і навіть великі пани (Панас Мирний, III, 1954, 282).
 Службова книжка, заст. — посвідчення, документ, що підтверджує особу. Продав [Антін] хату, взяв собі від війта синю книжку службову та й мав йти десь найматися, служби собі шукати (Василь Стефаник, I, 1949, 13).

2. Допоміжний, другорядний. Як у справжнього художника, деталям приділене [у Ф. Кричевського] відповідне службове, підпорядковане місце (Вітчизна, 2, 1961, 173);
//  Підсобний. Є [на механізованій птахофермі] й службові приміщення — для зберігання яєць, майна, для зберігання і готування кормів, котельна тощо (Колгоспник України, 6, 1956, 32).
Службові слова, грам. — слова (сполучники, прийменники, частки), які виражають різні відношення між повнозначними категоріями слів у мові. Сполучники в класом службових слів, який вживається для вираження логіко-граматичних зв'язків між однорідними словами, словосполученнями і частинами складного речення (Сучасна українська літературна мова, II, 1969, 514).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 378.

Коментарі (0)