в означеннях
Тлумачення, значення слова «служник»:

СЛУЖНИ́К, а, чол., заст. Слуга (у 1, 2 знач.). Верблюди пихато повертали на всі боки свої гордовиті голівки, поки хазяї та служники в смугастих строкатих халатах знімали з них великі важкі в'юки з бавовною (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 52); Снігу насипало багато, і служники пораються, прочищають стежки (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 283); У великому, добре освітленому залі вешталися служники, прибираючи посуд після вечірнього чаю (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 110); Мавродін покликав служника, котрий вибіг з кофейні, гарної, як мавританська капличка (Нечуй-Левицький, V, 1966, 130).
 Служник церкви — те саме, що Служитель церкви (див. служитель). — Якщо старий — служник святої церкви, шана мусить бути подвійна, бо в його особі ти ображаєш святу церкву (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 25).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 381.

Коментарі (0)