СЛИНЯВО, розм. Присл. до слинявий. — Добрий ранок, — ніяковіє чоловік, не знаючи, що й подумати. А до нього тим часом з-за воріт, слиняво похукуючи, простягають голови круторогі (Михайло Стельмах, I, 1962, 571).
СЛИНЯВО, розм. Присл. до слинявий. — Добрий ранок, — ніяковіє чоловік, не знаючи, що й подумати. А до нього тим часом з-за воріт, слиняво похукуючи, простягають голови круторогі (Михайло Стельмах, I, 1962, 571).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 354.