в означеннях
Тлумачення, значення слова «слинявий»:

СЛИ́НЯВИЙ, а, е, розм.

1. У якого постійно тече слина з рота. Хома тут і слуха, і найбільш усього, як стануть про скарби розказувати: як один чоловік з дідусем горбатеньким та на одну ногу кривим і на одно око сліпим та слинявим зустрівсь меж горбами (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 229); [Одарка:] Через тебе пропустила череду, телиця ряба вскочила до Окунів, слинявай Семен зайняв в загін (Карпенко-Карий, I, 1960, 202); — Мамо, аби золота, аби діамантова була ота його слинява Доцька, то не взяв би її! (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 83); Посадив жінку на стару слиняву кобилу задом наперед.. і так повіз на храм (Гнат Хоткевич, II, 1966, 258);
//  у знач. ім. слинявий, вого, чол.; слинява, вої, жін. Людина, в якої постійно тече слина з рота. [Грицько:] Чи п'яти їй цілувати, щоб не міняла мене на слинявого? (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 252);
//  Вкритий слиною, вологий від слини. Товстий крамар і собі приложив жирнючі та слиняві губи (Панас Мирний, III, 1954, 89); Слинявим ротом поліз [Салоган] цілуватися (Михайло Стельмах, I, 1962, 518); Він покликав собаку, кинув у червону і слиняву пащу плитку шоколаду (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 408);
//  лайл. — Ти мене битимеш?! .. Ти, слинява, задрипанка?! Ану вдар! вдар! — Олександра наближалась до Насті грізно, як чорна хмара (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 72).

2. перен., зневажл. Безвільний, безхарактерний, нікчемний. [Жінка (до сусідки):] Чого сей гречик [грек] слинявий припхався? Адже зомліє, як побачить кров (Леся Українка, II, 1951, 521); Такою поезією розважати тільки слинявих панків,.. а не зачитувати їх отут на шостім році революції (Остап Вишня, I, 1956, 233).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 354.

Коментарі (0)