Словник української мови

СМАЧНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до смачний. [Емма:] Я ж тобі кажу.. Вони от зараз прийдуть. Принесуть смачненького хлібця і кави... (Леся Українка, IV, 1954, 212); Крилатого дружка ми ніколи не обминали. Частували.. смачненьким шматочком (Олександр Ковінька, Кутя.., 1960, 28);
//  у знач. ім. смачненьке, кого, сер. Те, що має приємний смак. Добре я знаю того тестя — такий же злидаряка, як і ми, грішні. Ну, товаришеві ж хочеться хоч поговорити про смачненьке — нехай поговорить (Гнат Хоткевич, I, 1966, 166); — Я вам тут .. смачненького попоїсти принесла (Вадим Собко, Кавказ, 1946, 49).