СМАЧНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до смачний. [Емма:]
Я ж тобі кажу.. Вони от зараз прийдуть. Принесуть
смачненького хлібця і кави... (Леся Українка, IV, 1954,
212); Крилатого дружка ми ніколи не обминали.
Частували.. смачненьким шматочком (Олександр Ковінька, Кутя..,
1960, 28);
// у знач. ім. смачненьке, кого, сер. Те, що має
приємний смак. Добре я знаю того тестя — такий же
злидаряка, як і ми, грішні. Ну, товаришеві ж хочеться
хоч поговорити про смачненьке — нехай поговорить
(Гнат Хоткевич, I, 1966, 166); — Я вам тут .. смачненького
попоїсти принесла (Вадим Собко, Кавказ, 1946, 49).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 396.