в означеннях
Тлумачення, значення слова «смачно»:

СМАЧНО, присл.

1. З апетитом, охоче. Справнику справили обід, він смачно попоїв і поїхав (Марко Вовчок, VI, 1956, 234); Розпряжені коні зразу ж почали смачно вигризати молоду пирійку (Михайло Стельмах, II, 1962, 268);
//  Маючи, вживаючи і т. ін. вдосталь смачної їжі. — Їдять і п'ють вони смачно, сплять розкішно, слуги роблять і годять їм (Марко Вовчок, I, 1955, 379); Наче в казці, котик жив: Тепло спав і смачно їв... (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 82); Гостей запросили до столу. Частували щедро й смачно (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 343);
//  у сполуч. із дієсл. парувати, пахнути і т. ін. Апетитно. В хаті народ. Смачно парує страва (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 281); На все подвір'я пахло доспілими баклажанами і — різко та смачно — кропом і часником (Василь Козаченко Листи.., 1967, 5).

2. Із задоволенням, насолодою. Цмокнув Олексій так смачно, що чути було по всій хаті (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 291); Смачно позіхнувши, Омелян Федорович взяв ручку і схилився над аркушем паперу (Микола Зарудний, Світло, 1961, 96); — Хотіла я вам оце, Софіє Карлівно, одну річ присовітувати [порадити], — смачно говорила огрядна, рясно вбрана мадам Шило (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 126); — Ну, що? Будемо сватами, чи з гарбузами додому підеш? — жартує Шкапонд і смачно регоче (Михайло Стельмах, I, 1962, 257).

3. у знач. присудк. сл. Про задоволення, яке відчуває хто-небудь від чогось приємного на смак. [Сінон (До 2-го вартового):] А ти чому не п'єш? Хіба не смачно? (Леся Українка, II, 1951, 320).

4. у знач. присудк. сл. Добре комусь (живеться, працюється і т. ін.). Живе хто в світі необачно, Тому нігде не буде смачно (Іван Котляревський, I, 1952, 295); — А що, поводатарко, смачно? — кричала Параска (Нечуй-Левицький, II, 1956, 338).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 396.

Коментарі (0)