в означеннях
Тлумачення, значення слова «смаглий»:

СМА́ГЛИЙ, а, е.

1. Те саме, що смаглявий. З-за одного столика підвівся молодий мужчина зі смаглим, блідим лицем (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 30); Він з моря вийшов — молодий, У всій своїй красі і силі, Блиснули крапельки води На мускулястім, смаглім тілі (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 91); В петлиці блакитні Смаглий льотчик ромашку впліта... (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 172);  * Образно. Біля отчого порога Усе цвітуть кохані сни, І пісні чар, і милий сміх, І смагла юність, мов горіх (Андрій Малишко, Листи.., 1961, 14).

2. Який пересох, запікся або вкрився нальотом від спраги, гарячки і т. ін. (про губи). Вона гладила його по голові, по щоках, дивилася затуманеними очима в маленьке худе личко з різними бровами і шелестіла смаглими губами (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 65); — Чого, Євдокиме, зажурився? — посміхаються смаглі уста, а карі очі грають добрим блиском (Михайло Стельмах, I, 1962, 363); Смаглі губи і в нього і в неї — жарко (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 51).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 390.

Коментарі (0)