СМАКІВЩИ́НА, и, жін., розм. Оцінка певних явищ тільки за суб'єктивними уподобаннями (у літературі, мистецтві тощо). Неприпустимими є в дослідженнях про радянську літературу смаківщина, панегірична риторика, якими іноді підмінюється аналіз (Радянське літературознавство, 6, 1964, 25); Чим вищий буде теоретичний рівень дискусій, тим вільнішими вони будуть від групових пристрастей, роздратованості і смаківщини (Літературна Україна, 12.I 1964, 4).