в означеннях
Тлумачення, значення слова «смердіти»:

СМЕРДІТИ, джу, диш, недок.

1. чим і без додатка. Мати, виділяти неприємний запах, погано пахнути. — Пхе! що це так смердить в покоях? Чи тютюн, чи оселедці? (Нечуй-Левицький, II, 1956, 56); Черниш поповз. Зрита земля нудотно смерділа мінними газами (Олесь Гончар, III, 1959, 49);
//  безос. Я своїм носом чула, що з її вивода цілу петрівку на все село смерділо вишкварками (Нечуй-Левицький, II, 1956, 18); На горищі так смерділо, що аж у носі дерло (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 52);
//  Курити смердючий тютюн, смердючі цигарки і т. ін. Біля стовпа в бліндажі смердів поганою сигарою німецький вартовий (Олександр Довженко, I, 1958, 135);
//  перен., розм. Бути огидним. Вже не тільки ідеалові етичному наших часів, але й передовим людям однаково смердять кати всіх часів і народів, партій і класів (Леся Українка, VIII, 1965, 8).
Щоб [і] дух не смердів див. дух.

2. ким, чим, перен., розм. Нагадувати когось, щось, виявляти ознаки, властивості кого-, чого-небудь; відгонити. — Зовні козак ніби, а пальцем ткнеш, смердить шляхтичем, — мовив Хмельницький, сідаючи у фотель (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 74).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 397.

Коментарі (0)