в означеннях
Тлумачення, значення слова «смердячий»:

СМЕРДЯ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що смердючий. Всі полягли, мов поросята В багні смердячому (Тарас Шевченко, II, 1963, 83); Смердячі дими.. запирають віддих (Степан Ковалів., Тв., 1958, 38); — Привела [справа] пана доктора аж на нашу смердячу Кінську... (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 421); [Пан Стась (до людей):] Я всіх вас із вашим смердячим кодлом на Сибір спроваджу (Степан Васильченко, III, 1960, 219); Петрусь прочитав голосно: «Стара собако, смердячий одуде, мурмило, Тюхтію Івановичу, солом'яне опудало!» (Нечуй-Левицький, III, 1956, 338).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 397.

Коментарі (0)