в означеннях
Тлумачення, значення слова «смеречина»:

СМЕРЕ́ЧИНА, и, жін. Смерекове дерево; смерека. Де-де несміло виростає нужденна смеречина або ще нужденніший яловець (Іван Франко, VI, 1951, 7); Втроє вища смеречини здибилась нова, в небо вгвинчена пружина — вишка бурова (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 67);  * У порівняннях. Вірив я в те, що треба кожному, наче тій смеречині, що в густому лісі зросла, скільки сили стає пробиватися до сонця (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 17);
//  збірн. Смерекові зарослі, смерековий ліс. Один гектар стиглої смеречини затримує щороку 37 відсотків усіх опадів, а один гектар бучини — більше 25 (Літературна Україна, 13.IX 1968, 4);
//  Смерекова палиця. — Клейго-о-ов! — кричав [гуцул] звідти і пускав смеречину. І летіла вона, дзвенячи, як струна нап'ята, просікаючи корчі по дорозі (Гнат Хоткевич, II, 1966, 315).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 397.

Коментарі (0)