в означеннях
Тлумачення, значення слова «смерком»:

СМЕРКО́М, присл. Після заходу сонця; коли смеркає. — Тепер вдень вихоплюватись з замка небезпечно. Треба переждати до вечора. Виїдемо смерком (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 205); [Максим:] Як то — оце вже хочете йти? [Пріся:] Може, скажете, рано?.. Я ж давно вже у вас. Смерком на часину прибігла та й до півночі досиділа (Степан Васильченко, III, 1960, 160); За роботою ніколи дітей і не бачила по видному: ще й не світ — з дому, а верталась увечері смерком (Андрій Головко, II, 1957, 240).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 398.

Коментарі (0)