в означеннях
Тлумачення, значення слова «сметанка»:

СМЕТА́НКА, и, жін.

1. Пестл. до сметана. На столі масло, жовте, тверде,.. густа сметанка і чорний хліб (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 245); — їжте, прошу вас, вареники! Та сметанки беріть побільше і масла не шкодуйтеї (Остап Вишня, I, 1956, 318).

2. Те саме, що вершки 1. Рано п'ю каву (чай скасувала), навіть з сметанкою, а не з молоком (Леся Українка, V, 1956, 208); Любовно поглянув [Аркадій Петрович] на пахучий напій, понюхав теплий ще хліб і вилаяв Савку, що кожушок на сметанці занадто тонкий (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 400).
Сметанку збирати (зібрати) з чого — брати собі щось найкраще, найвигідніше, перев. без особливих зусиль. Збирають [бездарні автори] сметанку з усіх спеціальних праць, дають по правді тілько [тільки] якусь бовтанку, препаровану для їх власного смаку (Іван Франко, III, 1950, 38); — Я своїм товаром не набиваюсь — він сам за себе говорить. Але глядіть, скажу вам, щоб потім не каялись: хтось сметанку збере, а вам і сироватки не дістанеться (Михайло Стельмах, I, 1962, 198).

3. перен., ірон. Найвпливовіша частина суспільства. Найвища сметанка, магнатське, аристократичне товариство держалось, як завжди, в своїм тіснім, замкненім кружку [колі] (Іван Франко, VI, 1951, 204); [Лесь:] Через тиждень буде зібрання делегатів всіх районів повіту. Сама сметанка. Зможемо їх всіх накрити (Мирослав Ірчан, I, 1958, 202).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 402.

Коментарі (0)