в означеннях
Тлумачення, значення слова «сміливий»:

СМІ́ЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який не знає страху, не боїться небезпеки; відважний, хоробрий. Неначе птахи чорні в гаї, Козацтво сміливе літає; Ніхто на світі не втече! (Тарас Шевченко, I, 1951, 202); Всім хотілося послухати чи хоч побачити сміливих матросів, які перші у флоті підняли повстання (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 16);
//  у знач. ім. сміливий, вого, чол.; смілива, вої, жін. Людина, яка не знає страху, не боїться небезпеки. Сміливого і куля не бере (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 326); Зашуміло село, як на пригру бджоли: сміливий і несміливий збиралися в купи, гомоніли, радились (Панас Мирний, I, 1949, 302);
//  Який виражає сміливість, відвагу, хоробрість. — Через наші двері розбишака не простромив би ножа, — обізвалась Настя сміливим голосом (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 269); Вигнався він — парубок на славу. Очі сміливі, чуб буйний тачорний, як ніч (Іван Микитенко, II, 1957, 76);
//  Який свідчить про відвагу, хоробрість. [Принцеса:] Невже тобі неволя не обридла? [Лицар:] Обридла, тим-то я її боюся і втретє вже на неї не поважусь знов сміливим та необачним вчинком (Леся Українка, II, 1951, 215); Керуючи п'ятьма арміями, він [маршал] за місяць удалими маневрами і сміливими операціями розбив Врангеля (Юрій Яновський, II, 1958, 236).

2. Який не боїться труднощів, невдач, перешкод; рішучий. Це, певне, ретельний дослідник, новатор і сміливий експериментатор нашої соціалістичної науки (Іван Ле, Право.., 1957, 8); В. І. Ленін підходив до марксизму як проникливий, далекоглядний і сміливий творець (Літературна Україна, 23.IV 1963, 1);
//  у знач. ім. сміливий, вого, чол.; смілива, вої, жін. Людина, яка не боїться труднощів, невдач, перешкод. Не бійся нічого, нічого, нічого.. Широка дорога, дорога, дорога Відкрита для сміливих скрізь! (Ігор Муратов, Піонер. слово, 1951, 42);
//  Сповнений сміливості, відваги, дерзання. Серед «Тюремних сонетів» Франка, якими він кинув, між іншим, сміливий виклик офіційно прийнятій естетиці, .. є один, який особливо хочеться процитувати (Максим Рильський, IX, 1962, 35); Наші сміливі кроки в космосі, в підкоренні сил атомного ядра.. викликають подив і захоплення всього прогресивного людства (Наука і життя, 4, 1963, 3);
//  Який зачіпає, порушує гострі, назрілі, болючі питання. Знов сідала [Маруся] на камінь, знов слухала свобідних, сміливих оповідань опришка (Гнат Хоткевич, II, 1966, 80); Тихий Тясьмин чув.. волелюбні розмови майбутніх декабристів, чув палкі, беззавітно сміливі слова поета (Максим Рильський, X, 1962, 26);
//  Який містить у собі щось нове, своєрідне; незвичайний, нетрафаретний. Як гарно марилось на шкільній лаві, скільки робилося сміливих, але часом і недосяжних проектів! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 222); Його [архітектора] будинки сміливі й прості і досі прикрашають наші міста (Юрій Яновський, II, 1958, 27); Мічурін показав Калініну всі свої досягнення, всі зразки нових дерев, всі сміливі починання (Олександр Довженко, I, 1958, 485).

3. Небоязкий, несоромливий у поводженні з іншими. Соломія була така проворна та смілива, що нікого не минала своїм язиком (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 304); Вона була така гарна і така смілива, що в її присутності в Йоньки дубів язик (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 224).

4. Який різко виділяється серед інших. Що то вже за молодиця була красовиця! ..змалювати б таку та дивитись, не впускаючи з очей, та самому всміхатись на ту красу сміливу та веселу (Марко Вовчок, I, 1955, 243).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 406.

Коментарі (0)