в означеннях
Тлумачення, значення слова «смішливий»:

СМІШЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що сміхотливий. Так і зріс [Василько] на самоті, сам із собою. Не говіркий був, не смішливий (Марко Вовчок, I, 1955, 275); Прибув взвод саперів на чолі з молоденьким, чорнявим, дуже смішливим лейтенантом (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 145); Змалку росло воно хитре, пронозливе, гостре на речі, і ласки ніхто не забачив в іскрявих смішливих очах (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 154); Семен досі мовчав, але смішлива іронічна гримаска вже кривила йому губи (Олександр Ільченко, Серце жде, 1939, 255); — Філька Помагайбіс у нас мастак, — серйозно сказав високий підмайстер з широким смішливим ротом, від якого щохвилини ждеш усмішки (Олексій Кундзіч, Пов. і нов., 1938, 206).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 412.

Коментарі (0)