в означеннях
Тлумачення, значення слова «смішок»:

СМІШО́К, шка, чол.

1. Нетривалий, короткочасний сміх. З мене вилітає хриплий смішок. — Ха-ха! О, з пана Адама відомий апостол... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 259); Засміявся Іван Бондар і з задоволенням почув у коридорі смішок своєї Марійки (Михайло Стельмах, II, 1962, 22); Він засміявся лукавим, приглушеним смішком, і смішок цей не сподобався Тимкові (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 268);
//  Про жартівливий, усміхнений вираз (очей, обличчя). Раптом Людмила глянула на свого супутника, і в очах блиснув затамований смішок (Андрій Головко, I, 1957, 483); По обличчях присутніх пробіг смішок (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1948, 111). З смішком — злегка усміхаючись. Загомоніли всі одразу в коридорі про Обухівку. Без серця, із глумливим смішком: кооперація — це не коня з конюшні, не з комори хліб (Андрій Головко, II, 1957, 170); — Писати [протокол] на самого себе? Та швидше руки мені повідсихають! — Кажу це з смішком (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 70).

2. у знач. присл. смішком. Жартома, несерйозно. Агент .. смішком, багатозначними натяками то сяк, то так підкочується до дядьків, втирається в довір'я (Михайло Стельмах, I, 1962, 195).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 413.

Коментарі (0)