в означеннях
Тлумачення, значення слова «смішити»:

СМІШИ́ТИ, шу, шиш, недок., перех. Викликати сміх. Бородавкін смішив усіх, розказував українські анекдоти, котрі так і сипались з його язика, неначе насіння з торби (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 85); Якось прийшов до них дядько Кирило, почав смішити Дениса і малу Денисову сестричку (Олександр Копиленко, Хата хлопчика.., 1957, 4); Він смішив дівчат тим, що дотепно перекривляв старших, серед них і досить поважних людей села (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 175);
//  Своєю недоладністю, безглуздістю і т. ін. викликати сміх у кого-небудь. Чому так багато антен? Її запитання смішить Віталія. — Антена, мамо, одна, а то прийомні рамки! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 92); Лікували справно і наполегливо і, що особливо дивувало і навіть смішило Дороша, заставляли його співати, переконуючи при цьому, що він так швидше вилікується (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 200).
Смішити людей (горобців і т. ін.) — бути об'єктом насмішки для кого-небудь. [Вареник:] Демку, побратиме, перестань смішить людей, не соромся. Ну що ти все дурака валяєш? (Марко Кропивницький, II, 1958, 232); А час би людям перестать Солом'яного Діда пхать І тільки горобців смішити; Тепер не пугалом добру навчать (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 141).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 412.

Коментарі (0)