СМІ́ТНИЧО́К, смітничка, чол. Зменш.-пестл. до смітник. Літали вони [горобці], гралися, по смітничку громадили та й знайшли три конопляні зернятка (Леся Українка, III, 1952, 480); * Образно. О зоре ясная моя, Ведеш мене з тюрми, з неволі, Якраз на смітничок Миколи (Тарас Шевченко, II, 1963, 297).