в означеннях
Тлумачення, значення слова «смітник»:

СМІ́ТНИ́К, смітника, чол. Місце, куди скидають, звозять сміття, непотріб; звалище. Вдень лазила [вдова] на смітниках, Черепки збирала, Примовляла, що синові Гостинця ховала (Тарас Шевченко, I, 1963, 233); Хлопчик лишився круглим сиротою. Ріс де довелось і як довелось. Їв покидьки, підібрані на смітниках (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 65); Малесеньке подвір'я, з трьох боків обведене низькими, обдряпаними будинками.., виглядало радше як огидливий смітник, ніж як подвір'я (Іван Франко, IV, 1950, 201);
//  перен. Засмічене місце. Кругом хат скрізь смітник, скрізь грязь, купки гною (Нечуй-Левицький, I, 1956, 50); Я не люблю, коли на будівельному майданчику базар і смітник (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 44);
//  перен., зневажл. Місце вигнання зрадників Батьківщини, де вони, живлячись подачками місцевої буржуазії, не припиняють ворожої діяльності проти свого народу. Йому лизали чоботи і здмухували пушинку, — це робили його ж холуї, привезені окупантом в обозі, розшукані по європейських смітниках (Юрій Яновський, II, 1954, 21); Били й цей ми зброд продажний, Били так, що ледве втік, Що на смітник буржуазний Ледве ноги доволік (Степан Олійник, Вибр., 1959, 373).
Викидати (викинути) на смітник історії кого, що — визнавати, вважати кого-, що-небудь скомпрометованим, політично неспроможним, таким, що вичерпав себе. Життя викинуло їх [фашистів] з усіма розбійницькими атрибутами на смітник історії. Слава героїв, що відстоювали і визволяли рідну землю, живе і житиме у віках (Радянська Україна, 10.IV 1964, 3); Історія працює на соціалізм. Не за горами той час, коли людство покінчить з капіталізмом і викине його на смітник історії (Народна творчість та етнографія, 2, 1961, 6); Викидати (викинути, повикидати і т. ін.) на смітник кого, що — визнавати, вважати кого-, що-небудь непотрібним, некорисним, не вартим уваги. — Тобі жінка була люба, поки робила, а як занедужала, то й на смітник здатен викинути (Любов Яновська, I, 1959, 55); Є така частина критиків, яка з охотою повикидала б мої твори на смітник, а їх автора — випхнула б з літературних лав, щоб і пам'яті не лишилось про його (Степан Васильченко, IV, 1960, 56); — Вона зрозуміє, нарешті, підлість свого недавнього божка і викине його на смітник (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 344).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 408.

Коментарі (0)