СМІТИ́СЬКО, а, сер., розм. Те саме, що смітник. * У порівняннях. Перед чималою, брудною кам'яницею, на тісному та бридкому дворі, що видавався, наче смітисько, стояв великий гурт людей (Леся Українка, III, 1952, 555).
СМІТИ́СЬКО, а, сер., розм. Те саме, що смітник. * У порівняннях. Перед чималою, брудною кам'яницею, на тісному та бридкому дворі, що видавався, наче смітисько, стояв великий гурт людей (Леся Українка, III, 1952, 555).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 408.