в означеннях
Тлумачення, значення слова «смоктати»:

СМОКТАТИ, смокчу, смокчеш, недок., перех. і без додатка.

1. Рухами губ і язика втягувати в рот з чого-небудь якусь рідку масу, рідину і т. ін. Ми з архітектором стояли біля джерела і крізь скляні трубочки смоктали із склянок воду (Олекса Десняк, II, 1955, 405); Цілі дні воно [теля] куняло, але завжди піднімало голову, коли входив до нього Митько, і охоче смоктало молоко з соски (Олесь Донченко, VI, 1957, 144);
//  Втягувати молоко матері в рот із сосків грудей, вим'я; годуватися материнським молоком;
//  розм. Повільно пити, втягуючи і пропускаючи рідину крізь зуби. Спокійно налив [Жан] собі чарку вина і звільна, смакуючи та смокчучи, випив її (Іван Франко, I, 1955, 333); У загоні, вистеленому свіжою житньою соломою, триста корів; яка лежить, яка стоїть, інша смокче воду з чаші автопоїлки (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 285).

2. Ссучи, висмоктувати, витягати органами тіла з іншого організму рідину, вологу або рідку масу. Гессенська муха в житньому стеблі смокче сік (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 328); Тисячі коваликів з насолодою смокчуть ніжне пшеничне молочко (Олесь Донченко, VI, 1957, 57); Дослідження показали, що комахи, які смокчуть клітинні соки, в шкідливими для медоносних рослин (Бджільництво, 1956, 29);
//  Убирати, всмоктувати з ґрунту вологу, поживні речовини (про рослини). Лежать гори, зеленями укрити Міцно врізується корінь в грудь землі, смокче соки (Гнат Хоткевич. II, 1966, 42).
Смоктати кров див. кров.

3. Убирати, усмоктувати в себе рідку масу, рідину, газ і т. ін. (про який-небудь спеціальний пристрій). Кілька хвилин Рева порпався в моторі, а тоді кинув ключа, махнув безнадійно рукою.. Не смокче бензину. Лопнула трубка (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 150); Товстий шланг, захлинаючись, уже смоктав з одного водозбірника воду, а хлопці закінчували другий (Микола Ю. Тарновський, Незр. горизонт, 1962, 115);
//  Засмоктувати кого-, що-небудь. [Лукаш (раптом скрикує):] Пробі! Гину! В драговину попав! Ой, смокче! тягне! (Леся Українка, III, 1952, 220);
//  розм. Вдихати, втягувати в себе (повітря, пару і т. ін.). Довгі заячі вуха лоскотала тиша осінньої ночі, а ніздрі смоктали пахощі сухої стерні та зів'ялого полину (Микола Трублаїні, I, 1955, 41);  * Образно. Здалеку бовкнув дзвін, пронісся степом, і простори смоктали його, і він танув, танув (Андрій Головко, I, 1957, 58).

4. Повільно їсти що-небудь, роздрібнюючи, розминаючи, розчиняючи і т. ін. їжу в роті. — Їсти так захотілося — аж шкура болить, — казав він, рвучи не доїдений Шестірним шматок булки і смокчучи сало (Панас Мирний, I, 1954, 333); Тетеря, з обв'язаною рушником головою, смокчучи квашене яблуко, спльовував під ноги зернятка (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 65);
//  Тримаючи що-небудь у роті, змочувати його слиною і стискати язиком та губами. Дітвора ставала на віддалі.. і, смокчучи пальці, боязко видивлялась, як цигани ворушаться в своїх дірявих наметах (Петро Панч, Іду, 1946, 79); Юра смокче патичок і немовби пускає дим колечками вгору (Юрій Смолич, II, 1958, 47).
Смоктати люльку (кальян і т. ін.) — те саме, що Курити люльку (кальян і т. ін.) (див. курити 1). Порох ходив ще довго по двору, смоктав люльку та спльовував... (Панас Мирний, I, 1949, 251); Полковник мрійно смоктав свою люльку, натискаючи на тютюн.. пальцем (Іван Ле, Наливайко, 1957, 56); Троє козаків стояли біля своїх коней, а четвертий сидів на снопі й смоктав люльку (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 26); Смоктати цигарку (самокрутку, тютюн і т. ін.) — те саме, що Курити тютюн (тютюнець, цигарку і т. ін.) (див. курити 1). Ми по черзі смоктали єдину, начинену міцним.. тютюном самокрутку (Володимир Бабляк, Жванчик, 1967, 9); Він набив люльку й почав смоктати міцний, задурливий тютюн (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 68).

5. перен. Безперервно мучити, непокоїти, хвилювати (про почуття, думки, переживання і т. ін.). Павло жалкував, що не міг взяти участь у цій справедливій розплаті, й гірка досада знову почала смоктати його серце (Василь Кучер, Голод, 1961, 432); Понад десяток років мене смоктали спогади про юність золоту і про перше невисловлене кохання до дівчини (Іван Ле, Право.., 1957, 361).

6. перев. безос. Про відчуття тупого, ниючого болю в серці, шлунку і т. ін. Міцніше смоктало під грудьми від голоду (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 159).
Смоктати коло (біля) серця (під серцем, за серце) — боліти, нити з лівого боку грудної порожнини, Де міститься серце. — Що це, куме, пора прийшла? — пита Уляна. — Шабаші — кинувши шапку об землю, крикнув Грицько. — Коло серця мого смокче, так і смокче, так і смокче! (Панас Мирний, I, 1954, 302); Виключив [Трохим] мотор, вийшов з кабіни, впав під берізку. В голові гуділо, обличчя палало, смоктало щось біля серця (Юрій Збанацький, Любов, 1957, 74); Смоктати під ложечкою див. ложечка.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 414.

Коментарі (0)